Словник таемноi мови

СЛОВНИК ТАЄМНОЇ МОВИ

УКРАЇНСЬКИХ ЛІРНИКІВ ТА ШАПОВАЛІВ


(близько 1000 слів)

Скорочення

зп. — лірники (Західне Поділля, Гнатюк)

сп. — лірники (Східне Поділля, Боржковський)

ш. — новоропські шаповали (Николайчик)

гл. — галицькі лірники (Студзинський за Гнатюком)

ул. — українські лірники (Студзинський за Гнатюком)

г. — галицькі лірники (словник Горбача)

Саме слово «лірник» може бути від їдиш «лерн» навчати, чи, таки від √ Л\оР світити, пояснювати, тлумачити (просвітянин?), а от «шаповал» нагадує √ СФа уста, √ \аЛ Бог (Божі вуста?). Все те ми знаємо, як «кобзар», котре розкладається на √ Ко той що, √ БСРа звістка. Такий ото зміст слова «басурман» дає мова Святого Письма. Пророк?

Враховуючи те, що подальше тлумачення додається до, вже існуючого словника, - то, спочатку йде слово, котре пропонують вищеозначені автори, скорочення та його переклад, а далі вже наводжу коментарі на свій розсуд у відповідності до коренів мови Мойсея, тощо, позначаючи їх (*) зірочкою (Ю.К.).

А

*Тут «А» може бути, як артикль «Га» це. Таке ми бачимо в абхазів, де: баня, - абаня, магазин, - амагазин… Див. єврейські мови, фєня (Ю.К.).

АВЛИДА, г. сп. корова; явлид, гавлид - г. сп. віл, бик; явлидиня; сп. теля; гавлидка; г. зп. корова; гавлита, г. корова; гавлидя, явлидиня, г. теля; гавлидьї, зп. теля; гавлиста - г. зп. товар; алида - ш. коров’яча шерсть.

*Є арабське «Ўалід», той хто народжує, батько. Воно перегукуються за змістом з Велесом (Баал, Ваал), що має вигляд √ ПР корова, бугай, від котрого й: імператор, Перун, Фараон.

АВЛИДИННИК, сп. пастух. Див. авлида.

АВРИДИТИ, г. сп. брехати.

Часом не від √ ЎРД ружа? Адже у багатьох рожевіють щічки від брехні. Це не стосується політиків, які можуть, не червоніючи, брехати годину, дві… та телебачення, котре вважається еталоном брехні.

АКРУША, ш. хліб (див. кунсо).

*Є √ К те що, √ Р\Ш голов(-а, - не). Воно й «хліб усьому голова»…Якщо ж візьмемо √ КРС живіт, С = Ш, - то згадаємо, що й «живіт» має значення, - «життя».

АЛЮШНИК, г. сп. оселедець.

*Від √ ЛШН язик? Щоправда, збирачі не вказують, - про який «оселедець» ідеться, а для українців це має значення. Див. султан, чуб-оселедець.

АЛЬМО, г. сп. молоко; галімо, гаїмо — г. зп. молоко.

*Є √ \аЛМ замовкати, німіти. А таки немовлята німіють, взявши до рота… Див. молоко, молозиво, сіся, циця. Щоправда, якщо дуже холодного хильнути, - то й дорослий оніміє. Від цього кореня, ще й √ ЛМЛМ лопотати, бурчати.

АНДРУС, г. зп. брат; яндрус - г. сп. брат.

Маємо √ НДРШ потрібний, Ш = С. Й таки, - правда. Адже, одне дитя, - сирота.

АНДРУСКА, г. зп. сестра; яндруска - г. сп. сестра. Див. андрус.

АРБУТКА, див. гарбут.

*Тут якраз бачимо, що А = Га, бо далі: гарбут, гарбатка - г. гуска; арбутка - г. сп. гуска. Часом не від √ РБ вельможа, поважний? Адже гуси так і ходять, неквапом, поважно.

АРНАК - г. зп. когут, півень; арначка - зп. г. курка (див. ворнак).

*Щось воно у зворотньому прочитанні нагадує «канарейку», котре можна розікласти на: Ка те що, Н\аР просвіта. Світанкове? Щоправда чимало науковців вважають за дурницю, спробу читати з іншого боку, але на сході так і читають. Той же В. Курінський наводить приклад слів форма-морфема, що має корені ФРМ-МРФ і мені трапилося: БРШ-ШРБ, що означає «юшка», а у нас «борщ», Ш = Щ. А ще √ РНа означає, - спів. Ну воно й збігається з «півень».

АРТИХА, див. гартиха.

*Маємо √ /аР світло, вогонь, багаття, √ ТоХа усередині, а гартиха - зп. гл. сп. горілка; (г)артиха, гериха - г. горілка.

АРТЮХ, ш. віл (див. авлида).

*Пригадавши, що вола вважали божеством, - то \аР світло, сяйво (святе?), а закінчення може бути ЙГ, - скорочена назва бога (пригадайте Яхве).

АТІРА, ш. земля (див. терига).

*Щось тут латинське «терра» пригадалося та «територія», і √ Т\Р обійти, оточити. Місце для мандрів?

АХВЕС - ш. Бог, церква, ікони(див. Хвесь - сп. Бог; клюса - сп. церква, бараї - сп. ікони).

*Перекручене «Яхве»? Іноді чуємо Єгова, а насправді √ ЙГоЎа, Г = Х, У = В?

АШОХА, ашоха, - ш. каша (див. лекша).

*Є √ ШХоКа мелений, тертий, товчений. В тисячоліттях мандрів та відстаней, звучання могло ледь змінитися.

Б

*Літери «В», «Б», «П», «Ф», - губні й у різних мовах можуть замінювати одна одну. А іноді й «Т» сюди приєднується. Для прикладу: Тодор - Федір; Смірнов - Smirnoff, «ДНІПР» у зворотньому, - «рафінад», тощо.

БАГЛАЙКА, баглайка, - зп. губа; балайка, - г. гриб; баглаї - г. зп. гриби.

*Маємо √ ҐЛа/ розкриватися, √ ҐЛа розгортатися, √ ҐЛа\Й виріз, декольте та ГЛа оголити.

БАКЛУН, баклун - г. сп. тютюн; (див. матлан).

*Від √ ПК витік, П = Б, ПҐа/ чорт, Сатана, \Ль сила?

БАЛАЙКА, сп. губа, див. баглайка.

БАЛЮЖНИК, - г. гній (див. гнойошник, осняк).

*Є √ ПЛШ пронизувати (шкіру?), П = Б, та √ ЛуШ місиво. Останнє нагадує нам слово «калюжа».

БАРАЇ, сп. ікони. (див. ахвес).

*Може від БаР чистий, не осквернений, чи √ БРа\ вирубувати (тесати)? А ще є √ БР/ творити. Творець?

БАРВАТ, - зп. волосся, кожух (див. бармус, немкінья).

*Бачимо в словниках √ ПаРВа шуба. Теж, - вовна, волосся? Буває й внутрішнє і назовні.

БАРЛУДЖИТИ, - г. орати; барлиджити — зп. орати.

*Часом не з двох слів воно: √ ПР бугай, П = Б, √ ЛуШ місити? Тобто, - перемішувати землю, - стерню підспід.

БАРЛИДЖНИК, - зп. плуг; барлшиджник — г. плуг. Див. бардлижити.

БАРМУС, - сп. шуба, кожух (див. барват, немкінья).

*Маємо √ ПаРВА кожух, шуба, а ще √ ПРМ дірка, розпороте. Всіляка одіж буває у різних народів.

БАСАТЬ, - ш. різати (див. махличити, махлич — сп. ніж).

*Є √ ПСа смуга, клапоть. Воно й «махлич» сюди підійде, бо √ ХЛК ділити, наділяти, правити і √ ХЛЦ знімати (шкіру?), Ц = Ч.

БАСТІЙ, - зп. отець, батько; батій, - г. батько.

*Від √ СТ лити. Той хто залив?

БАТІЙ, - сп. ба; г. батько.

*Є √ БЙТ сім’я, родина, народ. Тут іще й «сім’я» має подвійне значення, - як «насіння». А ще слово «батько» може бути від кореня, що означає, - «протикати».

БАТУЗ. - г. зп. москаль; ботуз — ш. солдат (див. бецак, бікуцель, ґорґоль).

*Близьке воно за звучанням до √ ПТШ молот(- ок), П = Б, Ш = С = З та √ ПТТ дрібнити, кришити, бо кінцеву «Т», ашкенази вимовляють, як «С». Може й ви чули, як замість «молодец», говорять: «Молоток!». Тож зрозуміло тепер і вираз: «Відмолотили».

БАТУЗНИК, - г. зп. ул. сп. мотузка. Забатузитись, - сп. повіситися. забатузяний — сп. зав’язаний.

*Це зараз ми звикли, що молоток з дерев’яною ручкою, яка встромляється, а були часи, що його таки прив’язували.

БАХТІЙ, бахтій - г. сп. тесть.

*Від √ ПХТ меншовартісне, зменшувати, нарізати? А таки тр’а й посаг доньці дати і в порівнянні з батьком нареченого… меншу «вагу» має бо, зазвичай, - дівчата «розлітаються» з рідного гніздечка.

БЕНИТИ, бен(н)ити - г. зп. курити; банити, - г. сп. курити.

*Те що ми бачимо, √ Б/а бульбашки, бульбитись, клубочитись, виявляється найближчим, по звучанню, до нашої вимови слова «бог». Йому ж і кадять завжди.

БЕННИК, - г. зп. дзиґар, папіроска (див. матлійка).

*Ну «папіроска», - ще зрозуміло (див. бенити). А з якого боку тут дзиґар (годинник)? Крутиться мов дим? Щоправда, трапляється – й з гармати стріляють у певний час. Маємо √ СіГ покидьки, відходи, С = ДЗ, √ \оР світло, вогонь. Та, й «матлійка» цікаві складові має: √ МТ смерть, √ \Ль сила.

БЕТЛЯТИ, - г. бути; бетліти, - зп. бути; бетляти, - сп. бути; забетлятись - сп. забути.

*Цікаве тлумачення слова «буття»… Від √ лаВо\ прибувати, у минулому часі √ Б\Ти я прибув, В = Б. Є й √ БТЛа марнота, ницість… А що ж воно, - наше буття?

БЕЦАК, - г. сп. солдат (див. бікуцель, ґорґуль).

*Від √ ПЦа/ рана, П = Б, чи √ ПЦа звільнювати, К тебе, та приклад того, як «а/» вчувається нам звуком Г = К ?

БЗИКА, - г. зп. пасіка; язичник, - г. зп. вулик (див. мілясниця, мілясник).

*Тут приклад того, як у різних краях вимовляються та сприймаються звуки, Б = П, З = С. Щоправда, саме слово «пасіка», може бути від √ ПСК відривати, розділяти? Розділяти, щільники, мед, бджіл, рої?

БІВЖЕ, - г. сп. уже.

*Причину появи, ні цього, а ні наступного, - я не знаю. Десь у мороці історії пояснення, як і лемківське «СЯ», що ставлять спереду, а не наприкінці.

БІВІН, - сп. зп. він; бівона, бівоно, - зп. вона, воно; бівони, - зп. вони.

БІГУРАЇ, зп. бігти; біг урати, - г. бігти.

*Можливо, що воно рідне √ НаГаР стрімке, течія,потік, бистрина та √ МаГіР хуткий, стрімголовий, √ МаГР квапити(- ся). А літера «Б», як і «М» губна, - то й зливаються.

БІЄМУ, сп. йому. Див. пояснення до «бівже».

БІКУТА, - зп. палиця; бікута, - г. зп. палиця, патик; біштур(а), обруток.

*Мабуть від √ КТа/ відрізане, відрубане?

БІКОСТУР, - г. палиця, патик.

*Знехтувавши афіксами, маємо √ СТР бити. Є такий спортивний снаряд, - «бита».

БІКУЦЕЛЬ, - зп. гл. г. поліцай (див. бецак, ґорґуль).

*Схоже воно на √ КСС гризти, СС = Ц, √ \Ль сила та √ КЦа наділяти. Наділений силою влади?

БІКУЦЕЛЬНИКИ, - зп. поліція г. поліція (див. шуліція). Див. бікуцель.

БІКУЦИЯ, - г. зп. в’язниця (див. лямос).

БІЛЮГА, - г. редька.

*Часом не про внутрішній колір ідеться?

БІМИ, - сп. ми; бітвій, - г. сп. твій; біти, - сп. ти; бітому, - зп. чому; біцей, - г. сп. цей; бішо бі там? - сп. що там? Біяк, - г. зп. як.

*З того ж ряду, що і «бівже»?

БІШТУРА, біштура, - зп. палиця. Див. бікостур.

БЛИЗІМНО, - г. зп. близько (див. кублизько).

*Тут, хіба що вказати на визначення: Ку те, той, та, що. В інших варіантах маємо: Ка, Ке, Ки, Кі.

БОРЩУ ЗАПАРИТИ, - г. фундувати випивку (див. козу звеселять).

*Ну, воно й ми маємо вирази, що вживаємо замість «пити спиртне». Останнє з них: «Накрити галявину».

БОСИВНИЙ, - г. зп. гл. сп. босий.

БОТЕНЬ, - г. сп. борщ; ботинь, - зп. борщ.

*Тут і не второпаєш, - чи «ботень» від буряка, чи навпаки? Щоправда є √ БТН живіт, вигин. Перше може означати й «життя», бо воно й Біблія починається словом √ БРШТ, що вельми нагадує наше «борщ», - початок, перше, основне. Див. борщ.

БОТНЯК, ботняк, - г. зп. ул. сп. буряк (див. кремед)

БОТУЗ, див. батуз.

БРАМОШНИЦЯ, г. зп. брама.

БУДАВКА, будавка, - г. зп. голка; будавчити — г. зп. шити.

*Маємо √ ДВК зв’язувати, поєднувати, клеїти, а «бу»… місцева орнаменталістика?

БУКВАСКИЙ, - г. зп. квасний.

*Хоч і так зрозуміле, та є й √ КВШ маринувати.

БУКША, - г. сп. кваша, бувшій, - г. зп. біб; букшійка, - зп. фасоля (див. гавришник).

БУРАВІНЬ, - буравінь, - г. овес (див. чухлій).

* «Равінь» дещо нагадує √ РаВі/а вологу пору року (Посій мене в грязь, - буду мов князь), а «чухлій» √ ШУ/аЛь овес, якщо Ч = Щ, Х = А (пор. Ханна = Анна).

БУРБИЛЬ, - бурбіль — г. сп. ячмінь; бурвінь — г. зп. ячмінь.

*Може тут підійде √ ПаРВа кожух, волосся, П = Б = В. Адже у ячменю вістюки добрячі.

БУРВЕТА, - г. зп. верета.

*Маємо √ РВа/ те що має прямокутну форму. Ну, рядно (верета), воно таке.

БУРДАСИ, - ш. штани (див. насіки).

*Є √ РТШ розірване, Т = Д, Ш = С. Так штани і є, - розірвана довга сорочка та зшита в холоші.

БУТЕЛЬБУХ, - г. чарка, склянка (див. жоклія).

*Слово «бутель» (ємність для рідини) і ми вживаємо, а от «бух»... може √ ПХа твій рот?

БУХТАВКА, - г. зп. булка.

*Таки знайшов √ ХТЎКх нарізане, Ў = В.

БУЦИЙ, - г. п’яний (див. укираний).

*Ну, вживаємо і ми, - «забецаний». Від √ БоЦ болото, багнюка?

БУЧМАКИ, - зп. г. черевики.

*Щось воно нагадало «башмаки»…

БУШНО, - г. зп. вино.

*Може тут складова, √ ШНа сон? Щоправда маємо схоже √ ПШа/ вчиняти злочин, бунт, спричиняти збитки.

В

ВАЛОТ, валта, - г. кінь.

*Може від √ /аЛа забиратися, підійматися? Чи √ \аЛ сила? Воно і Єдиноріг, як бог, - має вигляд коня. А от √ БЛТ означає випуклий.

ВАНДЗИРИТИ, вандзирить - зп. ш. везти, вести.

*Маємо √ ЗаРа/ поширювати. Див. вандзорити.

ВАНДЗОРИТИ, вандзорити — сп. водити, г. возити, нести, водити

ВАРНАГА, - сп. курка; варначка — ш. курка. Див. арнак.

ВДЕЛЬЧИТИСЬ, - г. втопитися.

*Є √ БДЛ відділяти(-ся), Б = В, і √ ПТЛь скрутити,звивина, вигин, П = Ф = В. Тож, - від судоми, чи у виру на звивинах потоку?

ВЕЛІЯ, велий - г. зп. велике; велій, -а, -е (див. гальомий).

*Тут √ Ве в, на, √ /аЛЙа підійматися, здійматися. Те, що вище, високе?

ВЕСЛО, весло, - зп. гл., веслюко, віслюко, - сп. г. зп. гл. яблуко (див. вислаки), веслюшниця, - сп. яблуня, веслюя — г. сп. солома (див. вислюга, мислюга).

*Є √ БЗ здобич. Лазили ми хлопчаками за чужими яблуками, та й солому для домашніх потреб тр’а було красти на колгоспних полях. Чи від √ БШЛ стигле, дозріле, Б = В, Ш = С? Адже яблука дозволялося їсти лиш на Спасівку, коли вже дозріли, а солома – ознака дозрілого збіжжя.

ВИВАНДЗИРИТИ, - зп. вивезти, вивести; вивандзирувати, - зп. виводити; вивандзорити, - сп. вивести; повандзорник, - сп. поводир; (ви/пере)вандзорити, (ви/пере)вандзирити, (ви/пере)вандзирувати, - г. (ви/пере)везти; перевандзирник, - г. пором. Див. вандзирити.

ВИДЕРМОНИТИ, - зп. Видерти.

*Маємо √ БДР тріпати, Б = В, √ МНа часточка.

ВИЗІТАТИ, - сп. випросити; (ви)зітати, - г. (ви)просити.

*Від √ ЗЙТ олива і наше «олія» та «єлей», а рос. «масло». Чули мабуть: «Умаслить»? Адже, щоби дали, - тр’а чемно попросити. Тут і «чемно» від √ ШМН смалець, жир. Щоправда «просити», може бути від √ ПРШ пояснювати, тлумачити, Ш = С. Те ж «Дай!» може бути поясненням від √ ДаЙ достатньо. Навіть «проХати», вказує на те, що Х = С.

ВИКОГОНИТИ, - г. вигнати; викургонити, - зп. вигнати.

*Зазвичай таке могло статися, коли позбавляли даху над головою, є √ /аНН хмара. Під хмарне небо? А от «викургонити» вже схоже на інше, √ КРа/ відірвати (від родини, громади). Тут літера «айн» (а/) наші вуха можуть сприймати, як «Г».

ВИЛЯКСАТИ, - г. зп. ул. сп. вилізти.

*Тут бачимо √ ЛеКх іди, та √ Се/ просуватись. Хоч можливий і варіант, що КС = С = З, тоді √ ЛЗ вихилятися. А вилізання на те й схоже.

ВИСЛАКИ, - ш. яблука (див. весло, веслюка)

ВИСЛЮГА, - зп. солома (див. веслюя); вислюжник, - зп. капелюх

виюхтити — г. зп. гл. вийняти

віддонити — г. зп. віддати (див. віддякнути)

ВІДДЯКНУТИ, - г. зп. віддати.

*Має √ ТеН дай! Інфінітив √ ЛаТеТ давати.

відкаплонити, відкапчити, відкап(л)онити — г. зп. відімкнути

ВІДОЙМИТИ, - г. відібрати.

*Що ж тут таємного, - віднімання?

ВІД’ЯПЕРИТИ, - г. зп. відібрати. Див. в’яперити.

ВІСЛЮЖНИЦЯ, - веслюшниця, - г. зп. яблуня. Див. весло.

віхро — зп. ул. сп. ш. г. сіно

вклевити — г. взути (див. в’яперити)

вліпати — сп. дивитись

вліпушній — сп. зрячий

вовчак див. головчак

возмонник — г. візник, віз (див. котінь)

воксик , див. оксим

волити — сп. хотіть

воліти — г. зп. хотіти; волити, воїти — г. хотіти ; муньковолю — сп. я хочу

ВОЛОТ, - г. осел; волот, - зп. сп. ш. кінь; волотиха, -г. зп. кобила, волотиця, г. сп. кобила. Див. валот.

вопарат — г. ризи

вопарат — г. фелон (див. обрут)

ворначка, варнага — г. курка (див. арнак)

ворначка — г. качка (див. сапавка)

восторка — сп. дорога; вострока, восторка — г. дорога (див. острока)

вохкімира — зп. вісім

вошарник — г. зп. купець

вошут — г. ліс (див. оксім)

впулить — ш. купити (див. опулити)

всеньки— г. все (див. всяцки)

всеськи — сп. всі

вснопити — г. зп. гл. втопити

встичувати — г. сп. вставати

вскичувати див. скітити

всяцки — г. зп. все (див. всеньки)

вхезитися див. хизити.

В’ЯПЕРИТИ, - зп. г. взяти; зп. взути (чоботи на ноги). Див. від’яперити.

*Ну, зміст «взяти», піддається розумінню через √ ПРД розділяти, Д = Т. А з якого боку тут «взування»?

ВЯХРО, - див. віхро

Г, Ґ

ГАВЛИД, - гавлидка, гавлидя, гавлиста див. авлида

гавридити — зп. гл.

гавриш — г. зп. гл. сп. горох

гавришник — г. сп. біб (див. букшій)

гавришниця — г. сп. фасоля

ГАЛАСТЬ, - ш. сіль (див. галусть)

ґалбин — г. жовтий

ГАЛІМО, - див. альмо.

галінець, курібник — г. карбованець (див. скітельник)

галусть — г. зп. гл. сп. сіль

ГАЛЬМО, - ш. молоко (див. альмо).

гальомий — г. зп. сп. високий, великий; (глубокий ні)

гальомий накачитель — г. сп. становий пристав

ГАРБАТ, г. зп. гусак; гарбатка, - зп. гуска; гарбатьї, - зп. гуси; гарбатя, - г. гуся. Часом не від √ РБ вельможа, поважний? Адже гуси так і ходять, неквапом, поважно.

ГАРБУТ, гарбатка, - г. гуска; арбутка, - г. сп. гуска. Див. (г-)арбат.

гарда, гардиман — ш. горілка (див. гертиха)

гардувати — сп. їхати (див. ярдувати)

ГАРТИХА, зп. гл. сп. горілка; (г)артиха, гериха — г. горілка. Маємо √ /аР світло, вогонь, багаття, √ ТоХа усередині, та перегукується з балканським ракія, та кавказьким арак.

гертишник — г. сп. шинкар

гиркимний — г. зп. гіркий

глада, лавда — г. голова; главда — г. зп. голова

гнойошник — г. зп. гній (див. балюжник, осняк)

говирдать — ш. говорити

головчак — г. зп. пиво; вовчак — г. сп. пиво

гомерляс — ш. цукор і мед (омелясник — сп. цукор, міляс — сп. мед)

гомиляс — г. зп. цукор; омелясник, омиляс — г. цукор горати, угурати — г. дати, давати (див. дякати)

ґорґуль — г. зп. жовнір, солдат, вояк, жандарм (див. бецак, бікуцель)

грівошити, дулити — г. гріти

грівошитися — зп. гл. грітися

гец — г. єврей; ґециха— г. єврейка

ґуд — г. ш. єврей (див. гудзь)

гудзь — г. сп. єврей; гудзівка — г. сп. єврейка; ґудзик — г. зп. єврейчик; гудзеня — г. сп. єврейченя

ґудлай — г. зп. єврей; ґудлайка — г. зп. єврейка; ґудлаїк — г. зп. єврейчик

Д.

двеня хобні — г. копійка

двіний — зп. другий

двіня — зп. два; двіня дікуна — зп. двацять

дейниця — г. криниця (див. сужник)

декан — ш. десять (див. дикона)

делюшник — г. сп. пором (див. вивандзирити)

делька — г. зп. сп. вода. Вдельчитись — сп. утонути; дейка — г. вода (див. суга)

дельман — г. став (див. стичинь)

дергомити — г. зп. молоти; дергун — зп. млин

дергунниця — г. сп. млин

дермонити — г. зп. гл. сп. рвати, дерти

дермонка, деромка — г. зп. гл. сп. діра

дильма — г. зп. ріка; Дильман — зп. Дністер

дівира — зп. дев’ять

дігончик — сп. десятський

дікончик, дікунчик — г. десятник

дікуна — зп. десять; дікунка — зп. десятка

дікунник — зп. десятник

докогонити — г. догнати; докургонити — зп. сп. дігнати

досадомка — г. сп. досада

дослякатись — г. діждатися

дулений, дулясний — г. теплий (див. загрівошний)

дулити — г. зп. гл. гріти, горіти

дуліби — г. зп. гарбузи

дуляс — зп. гл. г. паливо

дуляс, дулясник — г. вогонь

дулясити — г. сп. палити, горіти

дулясний — зп. сп. теплий

дулясник — сп. вогонь

дулясник — ш. самовар (дуляснык — сп. вогонь, дулясити — сп. палити, горіти, дулясний — сп. теплий)

духморний — г. сильний

духомка — г. душа; духомка — зп. ул. сп. душа

дякати — г. зп. давати (див. горати)

дякнути — г. зп. дати

дяхнити — г. сп. дати. отдяхнити — сп. оддати

Є.

єпить — г. сп. єсть; єпіть — зп. є, єсть

єпіти — г. коштувати

єрчить — ш. їхати (гардувати)

Ж.

жоклія — г. сп. чарка (див. бутельбух)

жуклійка — г. зп. шклянка

жуклійка, шуфлійка — г. пляшка, склянка

жуклійник — зп. коваль; жуклійниці — зп. кузня

жуклійник — г. коваль (див. ковізник)

жуклійниця — г. кузня (див. ковізниця)

З.

з’яперувати — г. зп. збирати (сметану з молока)

забатузити — г. зп. зав’язати

забатузитись — г. повіситися (див. повіхтомитись)

забетліти — зп. забути; забетляти(ся) — г. забути(ся)

загрівошний — г. теплий (див. дулений)

задулити — г. зп. запалити

задухомити — г. зп. задушити

закаплонити — г. зп. гл. сп. замкнути; закапчити — г. зп. замкнути

закаплонник — г. зп. сп. ключ, замок; закаплонниця — г. зп. сп. колодка, клямка, скриня закаплунить — ш. замкнути (див. капошник)

закатлонка — г. зп. скриня, сундук

закатлоха див. закатлонка

закулати — г. зп. гл. вбити

закургонити — зп. загнати

замінниця — г. зп. мітла; замінчити — зп. замести; замінчити — г. замести, замітати (див. маскорник)

застіжморник — г. зп. гл. стяжка; застіжморити — г. застібнути; застіжморитися — зп. застебнутись

захарбаник — г. сп. мішок

захарбеля — г. сп. мішок, торба (див. шінка, шенька)

захарбут — г. зп. тлумачок, клунок

зачипорити — зп. зачінати

звертій — г. сп. пояс, вуж, гадюка

зівро — г. сп. відро (див. токарка, токарник)

зікорити див. позікорити

зікра — г. зп. гл. сп. очі; зікро — г. око

зікро — г. зп. гл. сп. вікно

зітати — г. зп. сп. просити, говорити, мовити; шатар зітати — зп. мовити молитву; зітати шатер — сп. молитися Богу (див. кантити)

зітко — зп. гл. сп. жито

зітник — г. урядник; зітеїк — зп. урядник (див. скеретник)

зітомити — г. сп. жити (див. кирдимити)

злобуськати — г. сп. зловити

знахтити — зп. знайти; (з)нахтити — г. (з)найти

зрутити — г. зп. ул. сп. скинути

зшмуріти — г. здуріти

Й

йоний — зп. один, перший

йонус — г. сп. син; (див. юниц)

йонуска — г. сп. донька (див. юнчиця)

йорий, іорий — г. ш. зп. гл. сп. старий

йориста, іоруста — г. староста

йористь — г. зп. старість

йороста — зп. староста; йоруста — сп. староста

йоруха, йора — г. зп. старуха, стара пані (див. киврійка)

йоршина — зп. старшина (див. яршина)

К.

каврей — ш. пан (див. каврій)

каврій — г. сп. пан; киврій — г. зп. пан; ґаврій — г. пан

каврійка — г. сп. пані; киврійка — г. сп. зп. пані, панна; дивкиврійка, ґавріїха — г. пані; для докладності говорять: трепела киврійка — зп. панна (молода пані); киврійка — г. старуха, стара пані (див. йоруха)

кадро — сп. прядиво

кадро — г. коноплі

каліпний — г. зп. ул. сп. сліпий

калуверний — ш. чорний

калуґа — зп. блоха; калута — г. блоха

калузька — ш. гумно

камеха — г. зп. гл. шапка; камуха — сп. шапка

канавка — ш. прядиво (див. кадро)

кантити — г. говорити (див. зітати)

каня — г. сп. ш. шинок

капілія — г. сп. зп. шинок, корчма; капеля — г. корчма, шинок (див. похазь)

капошник — г. ключ (див. закаплонник)

каптити — зп. казати

карабелька, карабля — г. ложка; караблі — зп. ложка; карабельна — сп. ложка

карабка — ш. ложка (див. карабельна)

каравінчи — г. зп. дівча

каравона — г. зп. гл. сп. дівчина (див. раклі)

кариґа — г. зп. дівчина

катратися — зп. ховатися; катраті — сп. ховати. покатрати — сп. поховати. скатратись — сп. сховатися

катруха — ш. шапка (див. камуха)

катрушник — ш. шаповал

качити — г. зп. гл. сп. сидіти; накачитель — сп. начальник

кемитати — г. сп. ночувати; кимати, кімати — г. ночувати; кимати, кімати, кімарити — г. спати; кимать — ш. спати

кемить — сп. нічь; кеміть — г. ніч; киміть — г. зп. ніч

кеміти — г. смеркати

кепель — ш. бриль, капелюх

керити — г. п’яничити, пити; керить — ш. пити; кирити — г. сп. пити

керх див. кирха

кетряк — г. камінь (див. пітрус)

киврійка — г. зп. старуха (див. йоруха)

кидро — г. зп. прядиво

кизітати — г. благати, молитися

киксати — г. плакати (див. пликсити)

кимати, див. кемитати

киміть див. кемить

киндик — г. зп. сп. рік

кирака — г. сп. п’яниця; укираний — сп. п’яний; укираґа — г. п’яниця

кирдимити — г. зп. жити; кирдимні — зп. життя; кирдимний — зп. кревний (кождий без різниці)

кирдимний — г. кревний, свояк

кирдимня — г. життя

кирити див. керити

кирха — г. сп. зп. свиня; кірха — ш. свиня; кирхуня — г. сп. зп. порося

кирхушник — г. зп. сп. карник, свинюшник, хлів (див. кулуйка)

киршутина — г. зп. солонина

кито — г. зп. сп. яйце; кіта, кіто — г. яйце; репсане кито — сп. писанка

кіманя — г. зп. спання; кімати — зп. спати, ночувати

кімарити — г. лежати

клащебка — ш. коробка

клеве — г. добре; клеви — зп. добре; клевий — г. зп. гл. сп. добрый; клево — г. сп. добре; неклевий — сп. недобрий, злий; неклево — сп. недобре

клевити — г. зп. гл. порядкувати; (с)клевити — г. (з)робити

клевотити — г. сп. працювати

кливеньский — г. зп. ласкавий

климтур — зп. ґульден; клімтур — г. ґульден (ринський)

климтур — зп. німець; клімтур — г. німець

кліксати — зп. плакати, кричати

клімати — г. зп. гл. сп. красти

клімута — г. зп. крадій, злодій

клімута — г. сп. крадіжка

клімутник — г. сп. крадій, злодій

клюжити — г. стелити

клюжити — г. зп. сп. лежати, класти; клюжниці — зп. підлога; поклюжитись — сп. лежати поклюжниця — сп. постіль, лавка

клюжить — ш. красти (пор. клімати; клюжити)

клюса — г. зп. гл. сп. церква

клюснар — г. зп. цвинтар

клюснарка — г. зп. каплиця

клюсник — г. сп. хрест (див. ставер)

кльиксати, криксати — г. кричати; кльиксати, криксати — г. плакати з криком

ковирхина — г. сметана; ковирхнина — зп. сметана

ковізник — г. сп. коваль (див. жуклійник)

ковізниця — г. сп. кузня (див. жуклійниця)

ковісто — г. зп. ул. сп. тісто

ковтирниця — г. кувшин

ковтир — г. ш. зп. сп. горнець

ковтур див. ковтик

ковтурниця — сп. глек (див. ковтир)

когонити, кургонити — г. гонити

козу звеселять — г. фундувати випивку (див. борщу запарити)

козум — г. зп. розум, козумний — г. зп. розумний

кольба — г. сп. повія, жінка легкої поведінки

комрій — г. сп. черево

кондій — г. пиріг (див. пундій)

конопалки — г. зп. коноплі (див. кадро)

конто? — сп. що це; аконтоль? — сп. а щож? конто(ль), сконд, бішо — г. що

копичити — зп. копати

копсаня — г. сп. бійка, драка

копсати — г. зп. копати, сапати

копунити — г. копати (див. махлувати)

корх — г. зп. гл. сп. піп

корхилиця, корхиля — г. зп. попадя;

корхиліта — зп. попівські діти

корхиник — г. сп. попович

корхиня — г. сп. попадя; корхиня — г. попович

котило, крутило — г. колесо

котинь — г. санки; котінь — г. зп. гл. сп. віз

котниця — г. зп. возівня кохтавка — г. зп. кість

кочет — ш. піп (див. корх)

краватка — г. повивач

красімний — г. зп. червоний; красімник — г. зп. гарак

красінка — г. сп. кров; красімка — г. зп. кров

красінка, красімка — г. черешня, ягода (див. стеблюк)

кремед — г. буряк (див. ботняк)

кремез — г. зп. часник; креміз — г. часник (див. морзник)

кресо кресінноє — ш. м’ясо

кресо плєноє — ш. сало (пор. крісо — м’ясо, пліний — білий)

криксати — сп. кричати

крихти — г. зп. крупи

крім — г. зп. сп. гріх

крімоватий — г. зп. грішний; крімішний — г. сп. грішний

крісо — г. зп. гл. сп. м’ясо. сіводне крісо — сп. гижки

крутило — сп. колесо

кубанок — г. зп. джбанок

кублизько — г. близько (див. близімно)

кубрак — г. зп. жебрак; кубрати — г. зп. жебрати (див. кумси зітати, липетень)

кувезно — ш. тяжко

кувестіяне — г. сп. християни

кувечер — г. зп. гл. сп. вечер

кувирх — г. зп. дах

кувізно — г. зп. тяжко, важко

кувізо — г. зп. гл. залізо

куган — г. ш. циган (див. шандрак)

кугра — г. зп. ліра; куграчка — зп. скрипка

куграти — г. зп. грати; куграчник — зп. лірник, скрипник

кугратись — г. сп. гратися

куграчка — г. скрипка

куграчник — г. скрипник

куграчник — г. лірник (див. либіщак, липко)

кудень — г. сп. день; кудинь — г. зп. гл. день

куднісь — г. зп. сьогодні

кудомник — ш. дзвін; кудовник — г. сп. дзвін; кудон(ник) — г. дзвін

кудонити — г. зп. гл. сп. дзвонити

кудонка — г. ліра

кудонники — зп. дзвони

кудоровий — г. зп. здоровий (див. нетроняшний)

кудрипник — г. зп. музикант

кудуні — г. дзвіночки

кузавтра — г. зп. гл. сп. завтра

кузад — г. зп. зад

кулати, копсати — зп. гл. сп. бити; покулати — г. зп. гл. побити

кулашник — г. сп. стрілець; закулати — сп. убити; покулати — сп. побити

кулашниця — г. сп. рушниця (див. розкульниця)

кулига — г. зп. ш. торгова лавка (див. кутига)

кулопата — г. лопата

кулуйка — г. зп. стодола; кулуйник — г. зп. хлів (див. кирхушник, лопотня)

кульбанок — г. коханець

кульбати — г. сп. любити

кумат — г. кусень, шмат; куматок — г. сп. зп. гл. шматок; куматочок — г. сп. шматочок

кумса — зп. гл.

кумси зітати — г. зп. жебрати, прошакувати

кумуніський, манейський — г. мій

КУНСО, сп. хліб. Маємо √ КНС зібране.

курашник — г. сп. музикант

курга див. гурга

курга — г. сп. ліра

кургати — г. сп. грати

кургонити — зп. гнати

курдиміль — г. сп. дядько

курдимілька — г. сп. тітка

курібло — г. зп. срібло

курляти — г. зп. сп. варити; круляти — г. варити

кусморити — г. сп. кусати; кусьморити — г. зп. кусати; кучморити — г. кусати

кусморники — г. сп. зуби; кусьморники — г. зуби (див. москутні)

кутига — г. сп. комора

кухтеча — ш. бідний, біднота (див. кухтій)

кухтій — сп. бідний

кучас — г. зп. час; кузач — г. час

кучерба — зп. вчора; кучерба — г. сп. вчора

кучерити — г. зп. вечеряти

кучери — зп. вечеря; кучеря — г. вечеря

Л.

лабор — г. збирач (пожертв на направу церков)

лавда — сп. голова

ламахи — г. печиво

ламоний — ш. молодий

ламусати — г. зп. ламати

ланюс — г. сп. лях, поляк (див. маґлит)

лапухи — ш. сапоги (див. обоки)

лащога — ш. дорога (див. восторка)

ЛЕБІЙ, г. сп. дід (лірник).

Від √ ЛеВ серце?

ЛЕБІЙСЬКИЙ, лобурський, - г. лірницький.

Див. лебій. А «лобурський» можемо роізкласти на √ ЛВ серце та √ \уР світло, вогонь.

ЛЕКША, г. сп. каша; ликша - г. каша (див. ашоха). √ Л – складова інфінітиву, √ КШ солома, або √ КЦ різати. Січка?

ЛЕКШУНИЦЯ, г. сп. ступа. Різати, рубати, товкти, - все це технарі називають: «Обробка тиском». Див. ашоха, лекша.

лепкі — ш. очі (див. зікра, від зікро — вікно; але у лірників вліпати — дивитись, вліпушний — зрячий, каліпний — сліпий)

лепуха — г. сп. капуста; лопуха — г. капуста

лешень, лешні — г. рак(и)

либішчак — г. зп. лірник з лірників (див. куграчник)

лиґа — г. зп. вовк; лига — сп. вовк; лиха — г. вовк

лиджиха — г. зп. вовчиця

лизинь — г. зп. язик

ликша — зп. каша; ликшуниці — зп. ступа

липетень — г. прошак (див. кубрак, лебій)

липко — зп. лірник вчений з хлопа, або дід вчений, що має титул «майстер»

лікорити — г. сп. лікувати

лікорник — г. сп. лікар

ліксати — зп. лазити

ліпно — сп. ясно

літрити — г. сп. рахувати. (див. ліхторити)

ліхторити — г. зп. рахувати, числити

лобзій — г. зп. олія; лобзійня — г. зп. олійня

лобзюк — г. зп. хлопець

лопотити — г. сп. молотити; лопотити — зп. молотити;

лопотня — г. зп. сп. стодола (див. кулуйка)

лопотник — г. зп. сп. тік

лопотник — г. ціп

лопстирити — г. пасти худобу (див. пасорити)

лопстрити — зп. пасти; лопстирка — г. зп. толока; лопстирник — г. зп. пастир (див. авлидник) лоптовина — г. зп. половина

лопуха — зп. капуста

лопух(и) — г. чобіт, чоботи

лоскотира — г. зп. полотно; лоскотиро — г. сп. полотно

лоскотні — г. зп. горіхи

лох — ш. мужик

лохатись — г. сп. сміятись (див. люфтатися)

лубуненя — г. сварка; лубунині — зп. сварка

лубунитися — г. зп. сваритись

лупіха — ш. картопля (див. терижник)

люфтатися — г. зп. сміятися (див. лохатись)

льиксати — г. лазити

лямос — г. в’язниця

М.

маґлит — г. зп. лях (див. ланюс)

маймура — г. зп. сокира (див. товпига)

макохтій — г. сп. місяць (див. накачій)

макувати див. махличити, махлувати

лаляс див міляс

манаті — зп. білизна; манатя — сп. білизна

манатка — зп. гл. сп. рубаха

манейський — сп. наш

маниця — г. сп. мати; маниці — зп. мати; оманиця — г. мати

маньки — зп. ми

манько — зп. ул. сп. я

маньок — ш. кіт (див. мотень)

маньчити — г. мати

маньчити — г. минати

марахонька — ш. дощ (див. рахтій)

маскорити — г. мастити

маскорити — г. чистити

маскорити — г. зп. гл. замести

маскорник — г. зп. гл. щітка, мітла (див. замінниця)

матлан — зп. тютюн; матланник — зп. теребилюлька, фінансер (див. баклун)

матланник — г. фінансер

МАТЛІЙКА, г. зп. гл. сп. люлька, цигарка (див. бенник).

Цікаві складові має: √ МТ смерть, √ \Ль сила.

МАТЛОХА, - зп. гл. ш. тютюн (див. мутлаха).

Див. матлійка. Тільки замість «сила», √ ЛХа для тебе. Твоя смерть?

матрать — ш. їсти (див. троїти)

махирник — г. зп. рукавичник

махирниця — г. рукавиця; махирниці — зп. рукавичка (див. накевниця, рутавниця)

махлич — г. сп. ніж; махіль — ш. ніж

махличити — г. сп. різати, рубати; вимихличити — сп. вирізати

махлувати, макувати — г. різати

махличка — г. зп. скринька до різання січки

махличник — сп. зп. різак; різник, косар; махлишник — г. косар, різак, — г. різник

махлірка, махлярка — г. зп. січка

махлованник — ш. писар

махловання — ш. папір.

махлувати — зп. рубати, різати

махлувати — г. копати

махлувати теригу — сп. копати землю

мекренький — г. зп. ул. сп. маленький

мекрій — г. зп. ул. сп. малый; махій — г. малий

мергуля — г. неділя; мергулі — зп. неділя; мергульник — г. зп. понеділок

мерзулі — зп. цибуля

мерхлій — г. зп. баран

мерхлячка — г. вовна; мерхлічка — зп. вовна

мерхля — г. ш. вівця; мерхлі, мехлі — г. зп. сп. вівці

мех — г. зп. гл. чоловік

мехенький, помеклєнько — г. помаленьку

мехир — г. зп. ніж; нехер — г. ніж

мислюга — г. солома

мислюжник, вислюжник — г. капелюх

митропілі — г. зп. поле (див. стропіль, оторопіль)

міляс — зп. сп. мед; муляс, маляс, (г)омиляс — г. мед

мілясний — зп. солодкий

мілясник — г. зп. медяник

мілясник — г. сп. вулик;

мілясниця — г. сп. пасіка; мілясниці — зп. пасіка

міньчити — зп. міняти, минати

міньчити — сп. мати (володіти)

мняти — зп. гл.

моздір — г. сп. людина

моргуля — сп. тиждень

морзник — г. сп. часник (див. кремез)

морзуля — г. сп. цибуля; мерзуля — г. цибуля

москутні — г. зп. зуби (див. кусморники)

мотень — г. сп. кіт; мотинь — зп. гл. кіт; москотень — г. кіт

мотниха — г. зп. кітка, кішка; мотні — зп. котя; мотня — г. котя

мугир — г. зп. мужик, хлоп

муляс див. міляс

мургом — г. сп. бігом, швидко

мургом, пургом — г. бігом (див. пургом)

мутлаха — г. сп. нюхальний тютюн

Н.

назікоритись — г. називатися

накаторський — г. сп. соцький

накачитель — г. начальник

накачій — г. зп. місяць (див. макохтій)

накачур — г. зп. бурмістр, війт

накевниця — г. рукавиця (див. махирниця)

накевричник — г. рукавичник (див. махирник)

накирвання — г. пиятика; накирвані — зп. пиятика

направошити — сп. виправити

насіки — г. сп. панталони

насти, настіжники — г. штани

настиги — г. зп. штани

наукорник — сп. г. учитель; наукоритись — зп. гл. сп. г. навчитися (див. вкорник)

нахирник — г. зп. палець; перстень

нахтити — сп. знайти; обнахтити — сп. обшукати; (об)нахтити, шукморити — г. (об)шукати

начанити — зп. налляти

наюхник — г. зп. наймит; наюхниці — зп. наймичка; наюхниця — г. наймичка

неклевий — г. зп. недобрий, злий

неклево — г. недобре

немить — зп. гл. сп. ні

неміть — г. немає

немкінья — ш. кожух (див. барват, бармус)

ненашкребень — ш. ні (див. немить)

неряха, нехлюйна — г. жінка

нестодний — г. убогий

несянно — зп. гл.

нетроняшний — г. здоровий (див. кудоровий)

нікораго — ш. нічого

новимний — г. зп. новий. (див. новівний)

новівний — г. сп. новий. (див. новимний)

носкотинь — г. ніс

нюнька — г. пестій(ка)

нюньчити — г. пестити

О.

обоки — г. сп. чоботи

обрут — зп. ремінь; стовп; обрутник — г. ремінь

обрутень — г. голуб; обрутесь — сп. голуб (див. фіявинь)

обрутки — г. зп. сп. дрова

обрутниця — г. дривітня; обрутниці — зп. древітня

обруток — зп. патик (кожний)

обрутяч — г. зп. пліт

оддяхнити див. віддякнути

одскрипотати — сп. відімкнути (див. відкаплонити)

одчипорити — г. сп. одчепити

окирдинитися — г. зп. ожити

оксим — г. зп. сп. ліс; воксік — ш. ліс (див. вошут)

оксют — г. зп. сад; оксютина — г. зп. садовина

оманиця див. маниця

омиляс — г. зп. мед, цукор (див. міляс)

омилясний — г. зп. солодкий (див. мілясний)

омелясник — сп. цукор (див. мілясник)

опук — г. зп. чобіт; опукар — зп. швець; (див. обоки, лопухи)

опукар, лопухар — г. швець

опулити — г. сп. купити, купувати; пропулити — сп. продати (див. впулить, пулити)

опульовати — г. зп. куповати

орносноп — г. зп. мак

ОСНЯК, г. сп. гній (див. балюжник, гнойошник).

Від √ ШНЙ кармін (червоний). Гній з кровію? А ще √ СНіКа гнітити.

ОСТРОКА, г. зп. дорога (див. восторка).

Тут маємо злиття √ СТР бити, і √ ТРК дорога, стукати. Битий шлях?

острокой — г. зп. покій

острокомин — г. зп. комин (див. свистак)

острочинець — г. гість; острочиниц — зп. гість; острочиньці — г. зп. гості

отгуріть — ш. дати (див. дяхнити)

отерплюшок, отеплюх, терпелюк, трепелюк — г. парубок, хлопець (див. лобзюк)

отропіль — г. поле (див. стропіль, митропілі)

ОХВЕС, г. зп. образ, Бог; Фез, Хвесь — г. Бог [можливо, від ό θεός]. Див. Ахвес.

Охвесова Маниця — г. Богомати

охційос — г. зп. сотка;

ошар — г. зп. ярмарок; ошарник — г. сп. ярмарка

П.

п’янджа — зп. п’ять; п’янджатка — г. зп. п’ятниця, п’ятка; п’нджадікунка — зп. п’ятдесятка

пандікати — г. зп. ул. сп. падати, «кленчити»; пандічити — г. зп. гл. падати

пандікати (на ходухи) — г. ставати на коліна

парната — г. жаба

парута — ш. хата (див. хаза)

паруха — ш. вовна

пасінка — г. зп. миша

пасорити — г. сп. пасти худобу (див. лопстирити)

пастікляти — сп. заждати

патер — г. зп. папір

патери — г. зп. коралі

патерик — г. зп. свято

перекривошниця, покривошниця — г. покритка

переліксальник — зп. перелаз; переліскальник — г. перелаз

перха — ш. мука

пиривандзирник — зп. пором

пихтити — сп. нюхати

підпсальний — г. піддячий

пікота — г. ріг; пікота — сп. ріг; безпікотний — сп. безрогий

пітерень — ш. мішок (див. захарбаник)

пітпсальник — зп. піддячий

пітрус — г. зп. ш. камінь; петрос — г. камінь (див. кетряк)

піхтор — зп. мішок

плавутень — г. сп. індик

платошити — г. платити

плений — ш. білий (див. пліний)

пленіть — ш. мити (див. плінчити)

пленний — ш. рубль (див. скітелник)

плеха — ш. лазня

пликсити — г. сп. плакати (див. киксати)

пліний — г. зп. сп. білий

плінка — г. зп. шістка (10 крейцерів)

плінчити — сп. зп. мити; (п)лінчити — г. мити, прати

плінчити — зп. єднати

плінчитись — зп. купатись; (п)лінчитися — г. купатися

пліхті — г. сп. плечі (див. стипра)

пнати — зп. гл. зп. сп. йти; пнати (пнаю) — г. йти

повандзорник, провандзирник — г. проводир

повіхтомитись — г. зп. повіситись (див. забахтузитись)

позвінчувати — г. зп. позивати до суду

позікорити — г. зп. гл. позичити

поклюжити — зп. покласти, поставити

поклюжитись — г. покластися (див. клюжити)

поклюжка — зп. гл. г. постіль

покривошниця — сп. покритка

покусьморити — г. зп. покушати

помеклєнько — зп. гл.

помінчити — г. сп. поминути

попнати — г. піти

порутити — г. зп. ул. сп. покинути

порутник — г. зп. бідак

порутниця — г. бідачка; порутниці — зп. бідачка

посо — г. зп. сп. багато, чимало

поставрочник — г. похресник; поставрочник — зп. похресник

поставрочниця — г. похресниця; поставрочниці — зп. похресниця

похазник — г. зп. господар; похазнік — ш. хазяїн

похазниця — г. господиня; похазниці — зп. господиня

похазь — г. зп. кімната, світлиця, шинок, господа (див. капілія)

похвірті — зп. подвір’я

пошутка — г. зп. лихо

правошити — г. зп. сп. правити; правошити слугомку — зп. правити Службу Божу

приюхнити — г. сп. прийняти

провандзирник — зп. провідник

прокулати — г. пробити

пропаньдікало — зп. пропало

пропулити — г. зп. гл. продавати; пропульовати — г. зп. продавати

протарить — ш. продати (див. пропулити; опулити)

псалити — г. зп. гл. сп. співати

псалка — зп. сп. ш. риба; псалка, пцалка — г. риба

псалник — г. гл. сп. дяк; пцайник — г. дяк

псальня — г. сп. пісня; псальні — зп. пісня

псил — г. пеніс; псул — сп. пеніс

пулити — г. зп. гл. купувати (див. опулити, впулити)

пундії курляні — г. варені пироги

пундії стипурені — г. печені пироги

пундій — г. сп. пиріг; пуньдій — зп. пиріг (див. кондій)

пургом — зп. скоро, швидко (див. мургом)

пухтавка — сп. пампушка

пухталка — ш. подушка

Р.

раклі — г. дівча (див. каравона)

раха — г. зп. ул. сп. ш. жінка, молодиця

рахта — г. зп. сльота

рахтій — г. зп. ул. сп. дощ; рахтить — г. дощить

репсальник — г. зп. парастас

репсане кіто, репсанка — г. писанка

репсаник — г. зп. писар

репсанка — зп. писанка; репсати — зп. писати

репсаня — г. письмо; репсані — зп. письмо

репсаня — г. сп. книга

репсати — г. сп. читати; рапсати — г. читати; рапсаня клевити — г. читати

репсник — г. сп. акафіст

ризавка — г. сп. кукурудза (див. сапсаї)

рівошник — г. зп. гл. рів

роз’яперити — г. зп. роззути

розкульник — г. розбійник; роскульник — зп. розбійник

розкульниця — г. рушниця; роскульниці — зп. стрільба (див. кулашниця)

рутавка — г. зп. грушка (дерево і овоч)

рутавка — сп. рука

рутавниця — г. сп. рукавичка (див. махирниця)

ряха — г. чепурня

С.

сабасний — г. зп. сам; сабасній — г. сп. сам; сабасний курля — г. зп. самовар

сабатка — г. зп. субота

саврошини — сп. молитвини

саповка — ш. качка; сапавка — г. качка; саптавка — зп. качка; саптавник — зп. качур (див. ворначка)

сапсаї — г. зп. кукурудза (див. різавка)

свирит — г. дитина (див. хведня)

свисло — ш. масло й олія (конопляне масло)

свистак — г. комин

свігра — г. гора

свісло — г. весло

свісло — г. масло

світлоха — г. кімната, покій (див. похазь)

світомка — г. сп. світ

свяхта — г. сп. свята, празники

сев’ячка — г. зп. гречка; суячка — г. зп. гл. гречка; севяска — сп. гречиха (див. сухечка)

сиза — зп. воша (див. циза)

сип’яг — зп. ул. зп. сірак; сип’яжині — зп. сукно

сип’яг(а) — г. сіряк

сип’яженя — г. сукно

сипяга — г. сп. свитка

сівгород — г. сп. город; свіврод — г. город

сівер — г. зп. гл. сп. сніг

сіверити — г. студити

сіверка — г. зп. гл. зима; сівениця — г. зима; сіверниця — сп. зима

сіверно — зп. гл. г. холодно, зимно

сівернути — г. мерзнути; сівиріти — г. сп. замерзати; сівирнути — зп. мерзнути

сівирка — зп. кирниця

сівирец — зп. гижки

сіводне крісо, сіверець — г. студенець

сіводний — г. сп. холодний

сіводно — сп. холодно

сівраниця — г. сп. колодязь; сівирка — г. колодязь

сіврати — г. сп. знати (див. сюрати)

сімтина — зп. сім

скакантити — сп. сказати

скакомити — г. зп. гл. сп. стрибати

скакомник — г. зп. танець; скакомка — г. танець

скантити — г. сказати (див. кантити)

скантитись — сп. сказитись

скателя див скітельня

скельниці — ш. кімнати, хороми

скеретнік — г. сп. урядник (див. зітник)

скил — г. зп. пес; скел — г. пес

скелиха — сп. сука; скилиці — зп. сука; скилиці — зп. собаки

скиля — г. песя, щенюк

скира — зп. три; скиратний — зп. третій

скититись — г. зп. сказитись

скітельник — г. сп. рубль; скітельнин — г. карбованець (див. галінець)

скітельня — г. миска, тарілка; скітельні — зп. миска, тарілка; скітельня — сп. миска; скателя — г. миска, тарілка

скітити — г. сп. піти; вскичувати — г. тікати скіц — г. ш. собака; скіць, скіцяка — г. сп. собака

сколиха, скелиха, скилиця — г. сука

скрипота — г. зп. сп. двері, ворота (див. фірта)

скріпци — ш. ворота (див. скрипота)

скрутинь — г. зп. обарінок

скульбанка — г. зп. гл. коханка

скульбати — зп. любити

скумати — г. уміти; скуміти — сп. вміти; скумать — ш. знати

слихтити — г. сп. зп. чути

слихто — г. зп. вухо (див. слухомка)

слугомити — г. зп. гл. служити; слугонити — г. сп. служити

слугомка — г. зп. гл. сп. служба

слугонниця — г. сп. служанка

слуханити, слихтити — г. слухати

слухомка — г. сп. вухо (див. слихто)

слякати див. стекляти

сморщ — ш. борщ (див. ботень)

снопка — г. весна

снопко — г. зп. літо

снопно — г. зп. парно, гаряче

соботка — сп. субота

солудкемне — г. цукор (див. гомиляс)

спин — г. зп. гл. чорт

спин — г. чорт (темих, хверть)

спиниця — г. чортиця; спиниці — зп. чортиця

спомикувати — зп. гл.

Ставер — г. зп. Христос; хрест (див. клюсник)

ставер(а),

ставера — г. зп. подружжя; штавера — г. сп. шлюб, подружжя

ставиньчик — сп. половинчик

ставка, хтавка — г. грушка (див. рутавка, хруставка)

ставра — г. зп. кварта; ставерка — г. зп. кватирка

ставреники — г. сп. вареники

ставроки — г. зп. хрестини; ставрохи — г. сп. хрестини

ставрочина — г. зп. молитвини; ставрошини — г. молитвини над новородком

ставрочитися — г. христитися

ставрочник — г. зп. кум; ставрочниця — г. зп. кума

ставрочнитись — зп. хреститись

стеблюк — г. сп. ягода (див. красінка)

стеблюшниця — г. сп. вишня

стекляти — г. зп. сп. чекати; слякати, пастикляти — г. ждати,підождати

степир — зп. піч

степлига — г. зп. сливка

степур — г. сп. пічь; степир, остепір — г. піч; степня — ш. пічь

степурити — г. зп. пекти; степурка — г. зп. печеня

стерегомка — г. зп. варта (див. шпарута)

стерегомник — г. зп. сторож

стига — г. зп. ул. ш. зад, задниця (див. стиз, стил)

стил, стиз — г. сп. зад

стипра — г. зп. плечі (див. пліхті)

стичений — ш. становий (гальомый накачитель — сп. дослівно: великій начальник)

стичинь — г. зп. став (див. дельман)

стичник — г. зп. стіжок

стичити — г. зп. ул. сп. стояти; сточити — г. стояти

стичіть — ш. стояти (див. стичити)

стодний — ш. багатий (див. стотень)

стодонь — г. зп. багатій

стотень — г. сп. багатій

стрелье — ш. дрова (див. обрутки)

стропіля — г. сп. поле (див. отропіль, митропілі)

суга — г. ш. вода (див. делька)

сужнік — г. ш. криниця (див. сівраниця, дейниця)

сумак, сунета, кумса, кунсо — г. хліб

суразний — г. зп. гарний

сураський — г. сп. красивий

сухечка — г. зп. гречка (див. сев’ячка)

сухмаї — г. сп. сухарі

сухморити — г. зп. ул. сп. сушити

сухморний — г. сухий

сухморники — г. зп. сухарі

схаліти — г. зп. вмерти (див. халіти)

счанити — зп. зільляти

сюрати — г. зп. гл. знати, розуміти (див. сіврати)

сяйний — г. гарний

сяний — г. зп. гл. святий

сянник — г. місяць (див. макохтій)

сянитись — г. зп. світитись

сянка — г. зп. свічка

сянко — г. зп. гл. зп. світло

сянко — г. сп. сонце

сянно, сяно — г. зп. гл. свято

Т.

таганити — сп. нести

тагнити — зп. нести

тагнити, таганити, танити — г. нести

тапко — зп. ти; тапки — зп. ви

тарандій — г. горобець; тараньдій — зп. горобець

тартаса — зп. ул. сп. ковбаса

татко — г. пастух (див. авлидник, лопстирник)

тахтіть — ш. нести (див. таганити)

тельбушок — зп. чарка

тирига — г. зп. сп. земля; трига — г. земля (див. атіра)

терижник — сп. картопля; тиріжник, терижник — г. картопля; тирижники — зп. бараболі

термих — г. чорт

тернавка — г. сп. слива

терпелюк — сп. парубок

тирин — г. сп. сир; тиринь — г. зп. сир; тириня — г. сир

тирлик — г. зп. цар

тирлиця — г. цариця; тирлиці — зп. цариця

товпига — г. сокира (див. маймура)

токарка, токарник — г. зп. ведро (див. зівро)

трасомити — г. сп. трясти; тряхомити, трихомити — г. трясти

трасомниця — сп. пропасниця (див. трясомниця)

трепез — г. зп. ш. стіл; требух — г. стіл

трепела киврійка — г. панна

трепелий — г. зп. молодий

трепелий — сп. добрий

трепелиця — г. молодиця; трепелиці — зп. молодиця; трепелюк — зп. парубок

триховило — г. зп. решето, сито

трихомити — зп. трясти; трихомниці — зп. пропасниця

трійка — г. зп. гл. сп. обід, вечеря (див. кучери)

трогняшчий — зп. хорий

троїти — г. зп. гл. сп. їсти

троняшний — г. сп. хворий; нетроняшний — сп. здоровий

тропа — ш. борода

троховило, трусник — г. решето

тругнячка — г. зп. холера

трунити — сп. зп. хворіти

трунути — г. боліти

трунька — г. зп. тиф

трусник — г. сп. сито

трусьня, трузна — г. мука; трусьні — зп. борошно

трясомниця, трахомниця, трихомниця — г. гарячка, лихорадка, пропасниця

туха — г. сп. вульва

У

убіріть — ш. взять

угурати — зп. давати

укираґа — зп. пияк

укираний — зп. ул. г. п’яний (див. буций)

укирачка — г. зп. жінка-п’яниця

уклімати — зп. вкрасти

укорений — г. зп. учений. Від КР\а читати?

укоритись — г. зп. гл. вчитись

укорник — г. зп. майстер (титул лїрників) (див. наукорник)

уліпати — зп. видіти; уліпатися — зп. дивитись

уліпно — зп. видно

ускичувати — зп. втікати

утухморити — г. сп. задавити

ухезитися — зп. впаскудитись; піти на сторону

Ф.

фартійка — г. запаска; фартійок — г. зп. запаска

фез, охвес, хвесь — г. ікона

фейло — г. рот (див. хвейло)

филистка — г. зп. гл. хустина (див. хвелюстка)

фірта — г. двері, двір (див. хвірт, скрипота)

фіявинь — г. зп. голуб

фіявні — г. зп. голубці (варені)

Х.

хаз — ш. двір, дім; хаза — г. зп. гл. сп. хата; похазник — сп. хазяїн; похазниця — сп. хазяйка

хал — зп. кал

халити — сп. помирати

халі — зп. похорон, смерть, мрець, труп

халісати — г. цілувати; халістати — сп. цілувати

халіти — г. зп. вмирати; схаляти — г. вмерти

хало — г. сп. кал, лайно

халя — г. сп. мрець, похорон

ханджоляти — г. виводити гагілки

ханджувати — г. сп. похожати, ходити

хандирити — г. ходити

хведня — г. сп. дитина (див. свирит)

хвейло — г. зп. уста, рот (див. фейло)

хвелюстка — г. сп. хустка (див. филистка)

хверть, темих — г. сп. чорт (див. темих, спин)

хвесь — сп. Бог

хвесь манейський — сп. їй богу

хвильник — г. зп. гл. годинник

хвильниця — г. зп. гл. година; хвильня — г. година; хвильні — зп. година

хвільний — зп. зелений

хвірт — г. зп. ул. сп. двір; похвітря — г. двір, подвр’я (див. фірта)

хезити — г. плювати

хезитись — г. сказитися

херане — г. сп. люди; хирани — г. люди

херута, хирута, рутавка — г. рука

хизити — г. сп. випорожнюватися

химро — зп. живіт, черево

хирани — зп. люди

хирута — зп. рука

хірані — ш. люди (див. херане)

хірка — ш. рука (див. рутавка)

хлівошник — г. хлів (див. кирхушник, кулуйка)

хобень, хобинь — г. зп. гріш, крейцар

хобні — г. зп. гроші; хобні — сп. гроші

ховби — г. ш. гроші (див. хобні)

ходирка — ш. нога (див. ходуха)

ходня — г. нога

ходуха — г. сп. нога

ходухи — зп. ноги

химро див. комрій

хори — г. сп. село; хоро — г. зп. гл. село

хорьє — ш. село (хори)

хруставка — г. сп. грушка

хусий — ш. поганий (див. неклевий)

Ц.

цвахта — г. січка

цвіхлі — г. бджола, муха; цьвіхлі — зп. бджола, муха

цесо — г. сп. просо, пшоно

циза — г. сп. воша (див. сиза)

цілітний — г. увесь

цілітний — г. сп. цілий

цісара — зп. чотири

ціхач — зп. ніс

ціхморний — г. тихий

цуба — г. сп. баба; цюба — г. зп. баба (див. штуба)

Ч.

чанити — г. зп. ул. сп. лити; начанити — г. сп. налити; счанювати — г. сп. зливати

чахморник — зп. гребінь

чекула — ш. капуста (див. лепуха)

чимерсі — зп. волосся; [чимерся] — г. волосся

чихморитись — г. зп. чесатись

чихморник — г. гребінь

ЧУЖЕМНИЙ, - зп. чужий

ЧУЖІВНИЙ, - сп. чужий; чужаморний — г. чужий

чукать — ш. бити (див. кулати, копсати)

ЧУХЛІЙ, - г. зп. овес (див. буравінь).

Дещо нагадує √ ШУ/аЛь овес, якщо Ч = Щ, Х = А (пор. Ханна = Анна).

ЧУХНИЦЯ, - г. спідниця; чухниці — зп. спідниця.

Воно є у циган ЦОХА спідниця, Ц = Ч.

Ш

шалеко — г. зп. гл. сп. далеко

шалото — г. сп. бруд; шолото — г. болото

шандал — г. зп. костел

шандра — зп. шість

шандрак — сп. циган

шандрачка — г. зп. шістка (10 крейцерів) (див. плінка)

шатер зітати — г. мовити молитву

шатерник — г. сп. проща, відпуст

шатерниця — г. сп. молитва

шатир, шатер, шатар — г. зп. молитва

швахт — г. зп. цап; швед — зп. дідусь

шенька — г. зп. торба; шінка — г. торба (див. захарбела, захарбаник)

шіпні — зп. шопа

шім, шом — г. зп. дім

шкред — г. зп. дід (невчений)

шкудатись — зп. боятись; шкутитись — сп. боятись

шлягати — г. сп. злягати

шлягун — г. сп. ловелас

шмура — г. бруд, пляма

шмурак — г. зп. дурак

шмурити — г. зп. дурити

шмурка — г. зп. шістка (10 крейцерів) (див. плінка)

шмурний — г. зп. сп. ш. дурний; зшмуріти — сп. здуріти

шоловина — г. сп. половина (див. лоптовина)

шолото — зп. гл.

шості — г. гості (див. острочинці)

шпарута — г. сп. обхід, варта

шпінський — ш. хороший (див. трепелий, клевий)

штавера див. ставера

штакет — ш. кашкет

штуба — г. зп. гл. бабка (див. цуба)

шуйство — г. біднота

шукморити — зп. шукати

шулінці — г. сп. кацапи, росіяни

шуліцейський — г. сп. поліцейський (див. бікуцельський)

шуліція — сп. поліція (див. бікуцельники)

шуманча — г. опанча

шумовина — г. зп. трумна, домовина

шуплей — ш. овес

шусто — г. зп. гл. сп. містечко, місто

шусто — ш. базар, ярмарок

шутня — г. кулеша; шутні — зп. кулеша

шуфлійка див. жуклійка

шуя — г. зп. бідний; шуйство — зп. біднота

Ю.

юнико — г. зп. весілля

юниц — зп. син; юнець, юньчик, нюньчик — г. син (див. йонус)

юньчиця — зп. донька; юньчиця, нюньчичка — г. дочка (див. йонуска)

юничити — г. зп. сватати; й. женитися

юничитися — г. женитися, свататися

юньчик — зп. син. (див. йонус)

Я.

явлид, явлидиня, явлидник див. авлида, авлидник

якро — ш. вікно (див. зікро)

ямошниця — г. яма; ямошниці — зп. яма

яндрус — див. андрус

яндруска — див. андрус

янига — сп. свадьба

яник, янига — г. весілля (див. юнико)

яничиня — г. сп. сватання

яничитись — г. сп. свататися (див. юничитись)

яперити — сп. брати; яперіть — ш. брати; з’яперити — сп. взяти; наяперити — сп. набрати

ярдувати — г. зп. гл. їхати (див. гардувати)

яршина — г. сп. старшина (див. йоршина)

яшкурниця — сп. пшениця

яшпурка — г. зп. гл. г. сп. булка

яшкурниця — г. пшениця

ящур — зп. відпуст

Місцеві назви сел та містечок

Лірники Східного Поділля

Кресник — сп. Сальник

Моргунів — сп. Сопрунов

Мургалівка — сп. Павлівка

Мурганівці — сп. Дашківці

Шаїлів — сп. Браїлів

Галицькі лірники

Дильман — г. Дністер

Шайлов — г. Браїлів

Бучпіль — г. Бучач

Леґушани — г. Оківці

Дельмошник — г. Птік

Пітрусянка — г. Скала

Швахтинці — г. Цапівці

Калутинці — г. Чернівці

Будавниця — г. Ягольниця

Лірники Західного Поділля

Будавниці — зп. Ягольниця

Бутнів — зп. Борщів

Бучпіль — зп. Бучач

Гарбатів — зп. Гусятин

Дельмошник — зп. Потік

Калути — зп. Чернівці

Ковішчики — зп. Заліщики

Леґушани — зп. Оківці (село)

Пітрусянка — зп. Скала

Спинів — зп. Чортків

Товстимни — зп. Товсте

Швахтівці зп. Цапівці (село)

ЧИСЛА

Лірники Східного Поділля

1 — сп. іон

2 — сп. двеня

3 — сп. скера

4 — сп. сісара

5 — сп. пентза

6 — сп. шандра

7 — сп. тімара

8 — сп. вітімара, вісімтиня

9 — сп. дівора

10 — сп. дікона

11 — сп. дікона й іон

12 — сп. дікона й двеня

13 — сп. дікона й скера

14 — сп. дікона й сісара

15 — сп. дікона й пентза

16 — сп. дікона й шандра

17 — сп. дікона й тімара

18 — сп. дікона й вітімара

19 — сп. дікона й дівора

20 — сп. двеня дікон

21 — сп. двеня дікона й іон

30 — сп. скера дікон

40 — сп. сісара дікон

1-й — сп. іоний, ютний

2-й — сп. двенешний

3-й — сп. скеретній

1 рубль — сп. он) скітелнин

2 рубля — сп. двеня скітелів

3 рубля — сп. скера скітелів

1/2 — сп. шоловина

1 коп. — сп. двеня хобні (два гроша)

2 коп. — сп. сісара хобні

15 коп. — сп. русан пліний

20 коп. — сп. сісарка, сісіра дікон хобнів

Галицькі лірники

1 — г. іон — йоний, ютний

2 — г. двіна, двеня, двіня — двіний, двенешний

3 — г. шкіра, скера, скира — шкірий, скеретній, скиратний

4 — г. цісара, сісара — цісарий

5 — г. п’янджа, п’янтжа, пентза — *п’янджий

6 — г. шандра — *шандрий

7 — г. семптіна, сімптина, тімара — септіний

8 — г. вісімптиня, вохкімира, вітімара, отімера — отімерий

9 — г. дівера, дівора — *діверий, *діворий

10 — г. дікуна, дікона — діконий

11 — г. дікона й іон — дікона і йоний

12 — г. дікона й двеня — *дікона й двіний

13 — г. дікона й скера — *дікона й шкірий

14 — г. дікона й сісара — *дікона й цісарий

15 — г. дікона й пентза — *дікона й п’янджий

16 — г. дікона й шандра — *дікона й шандрий

17 — г. дікона й тімара — *дікона й септіний

18 — г. дікона й вітімара — *дікона й отімерий

19 — г. дікона й дівора — *дікона й діворий

20 — г. двеня дікон, двіня дікуна, двіна раза дікона — *двеня діконий

21 — г. дікона двеня й іон — *діконя двеня й іоний

30 — г. скера дікон, шкіра раза дікона

40 — г. сісара дікон

50 — г. *п’янджа дікон

60 — г. андра дікон

70 — г. імара дікон

80 — г. *вітімара дікон

90 — г. івора дікон

100 — г. дікона раза дікона

Новоропські шаповали

1 — ш. сковдін (див. іон)

2 — ш. бакрих (див. двеня)

3 — ш. стромух (див. скера)

4 — ш. бутиріх (див. сісара)

5 — ш. повдекана (див. пентза)

6 — ш. букшен (див. шандра)

7 — ш. семжа (див. тімара)

8 — ш. восемяжа (див. вітімара, вісімтиня)

9 — ш. девянжа (див. дівора)

10 — ш. декан (див. дікона)

20 — ш. бакрих деканов (див. двеня дікон) і т. д

ДЕЯКІ ЗВОРОТИ

пнай з маньком — зп. ходи зі мною

попнаїм до шуста — зп. підемо до міста

манько вольку — зп. я хочу

трепела киврійка — зп. молода пані або панна

йора киврійка — зп. стара пані

вдякни манькови — зп. дай мені

там ся так лубуні — зп. там так сваряться

склев манькови бенника — зп. зроби мені цигарку

псай псальні — зп. співай пісні

віткапч скрипота зп. втвори двері

вліпно ся шалеко — зп. видко ся далеко

ни вліпно нікомто — зп. не видко нічого

суразни кімані — зп. гарне спаня

в’яаперити опуки — зп. взути чоботи

кургонити гавлисту до дельки — зп. гнати товар до води

паньдікаї на ходухи — зп. клячить на ногах

пуньдії курліні — зп. пироги варені

пуньдійі стипурині — зп. пироги печені

охвесова маниці — зп. божа мати

д’якни охвеси кудоров’ї — зп. дай боже здоров’я

бетлійти кудорові — зп. будьте здорові

зостичуйти сі кудорові — зп. оставайте здорові

з ютного — зп. з другого

О, фез комуніський, до тебе кизітаю. — г. О, Боже ласкавий, до Тебе молюся.

Галицькі лірники

Коби мені кумса сяна,

А до кумси ще й тириня

І бутельбух вовчаку,

Каравона чорнобрива.

Коби мені хлібець святий,

А до хліба трошки сира,

А до сира склаянка пива

І дівчина чорнобрива.



© Підготовка словника: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
15.IX.2006


Головна

Шевченківські читання в cпільноті ua_kobzar:

М. Верещинський, 24 вересня 1848 р. Ми вже вступили на злу дорогу, мы аккомодуємо ся вже до церковного, вже до польского, вже до росіиского языка, и другим Славянам не велику прислугу робемо, a собі шкодимо. ( . . . )

ХОКЕЙ.

Гра, в котрій ковінькою ганяють щось на рівненькому, намагаючись забити до воріт. Грали ми навесні, хлопчаками «В гилки», коли ще в ярку сніг лежав. Чомусь через «И» називали ту гілку, котрою одні лупили (гилили) м’яча, а інші руками його ловили та «вибивали» тих, котрі (за правилами) перебігали в інше місце. Зараз дізналися, що те називається, - бейсбол. Вважають, начебто слово від анг. hockey і нам би язика не покорчило сказати «Гокей». А може гилка, або сукей, чи, таки найправильніше, - хоККей? Адже правильне написання знають лиш московські академіки і наполегливо навчали тому «дремучих» носіїв «южноруССкого нарєчия» язика єврея Пушкіна. Де ж істина?

Дві гри я поєднав тут задля подальшого порівняння, бо в обох випадках маємо ломаку, але для хокею потрібне ще й загнуте (ковінька, ключка). Найкращий варіант, - сук, відросток, що відгалужується від стовбура. В процесі написання тлумачного словника «Матір мов» (відгукніться, d-bazan@ua.fm, бажаючим скину) побачив, що літера «Х» в інших мовах переходить у «С» (h = s). Для прикладу маємо нім. «гер», котре в анг. «сер». Росіяни вимовляють те, - як «ґер», хоч «хенде хох!» усеж пишуть через «Х». Той «гер-сер», в іншій комбінації дає поняття: «це, - сяйво», пригадайте звернення: «Ясновельможний», «Ваша Светлость!»

Замінивши в анг. hockey, літеру «h» на «s» побачимо, транскрипцію слова мови Святого Письма, СКх галузка, від котрого й свято «Сукот», відоме нам, як «кущі». У цей день юдеї мають сидіти в куренях з галузок, складених так, щоби видко було небо й зорі. Зазвичай в містечках задля цього добудовувалися веранди, або балкончики.

Додаючи до «СКх» літеру «Й», ми отримуємо прикметник «СКхЙ», щось на кшталт «галузяне», а мо’ й прізвище «Галузький», чи зросійщене «Глузский» (та й «Закай(-ев)», бо З = С) і не тра’ говорити гокей, чи хокей. Може й ви пригадаєте щось подібне у ваших краях…


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.